Персональний
Тітової
Марини
Володимирівни
сайт
учителя
початкових
класів
Кожного ранку я відчиняю двері кабінету і зустрічаю своїх школяриків. Спочатку це малесенькі «чомучки»-першокласники, потім - веселі другокласники, а ось вони вже серйозні третьокласники, і зовсім дорослі -  мої помічники - четвертокласники. Батькам здається, що чотири роки промайнули швидко. А скільки прожили ми з дітьми за ці роки! Контрольні роботи, цікаві екскурсії, незабутні уроки, веселі свята!

Ми писали перші букви і цифри, вивчали словникові слова, вчилися розуміти і поважати один одного, а головне - я вчилася разом з ними! Кожне нове покоління вчить мене дивитися на світ іншими очима, очима сучасних дітей, і я намагаюся, як писав видатний педагог сучасності Ш.О.Амонашвілі, «проживати разом з ними своє дитинство»…

Я розумію, що повинна навчити сьогодні дітей жити в майбутньому світі, якого я не знаю сама. А для цього я, як учитель, повинна постійно вдосконалюватися, вивчати інформаційні технології, змінювати своє сприйняття життя, розуміти нові реалії.

Швидко розвивається «розумна» техніка, зростає потреба в людях ініціативних, винахідливих, які вміють самостійно приймати рішення.  Але як би не змінювався світ, я вважаю, що вчитель повинен завжди бути для дитини надійною підтримкою, вірним другом, цікавою особистістю.

Він завжди повинен уміти відчути дитину як самого себе, стати на її позиції, зрозуміти внутрішній світ, підтримати та допомогти розвинути краще в ній. Головне - не зупинятися на досягнутому, впевнено йти вперед зі своїми вихованцями.

Кожного ранку я відчиняю двері кабінету, зустрічаю своїх школяриків і розумію: моя професія - це моє життя, моє натхнення, моє сьогодення  і моє майбутнє.
Учитель — людина, яка може робити важкі речі легкими.
                                                                       
Ральф Емерсон
Курси, вебінари, олімпіади. Портал «Всеосвіта».